air defence system

найважчі надії

мені тихо примарилось сонце,

спогад

ти бачиш їх в небі

the universe is riding off with you

до твого сонця

воно вигоріло у пролісковий пилок

ті, хто зустрів мене, дивилися безнадійно

і коли я приніс диво до кола з вогниками -

крізь сонячні сльози

що мені з ними робити

куди мені себе вести

я поклав його в коло маленьких вогників

вони обіцяли рятунок, якщо я принесу диво -

я мав повернути всі свої спогади з неба

підіймаючись головами колосів

коло твого моря

я дихав піском

не знаючи кольорів

твій прихід несподівано ранній.

я спіймав усі стріли

що мали притяти мене

я знайшов себе стомленим

голодним конем

блукаючим в полі

я сховався у блискоті моря,

між останніх зимових туманів.

я ловив свої спогади, обпікаючи горло

мої руки засяяли болем,

безпорадним небаченим дивом,

і так пусто навколо.

тепер все розсипається снігом.